Спілкування в освіченому суспільстві має бути осмисленим, тобто йому повинне передувати пізнання речей, пізнання суті того, про що потрібно говорити. Ці думки є надзвичайно актуальними для ділового спілкування і нині. Широкою є сфера взаємодії психології управління з практичною психологією, яка своїм завданням убачає вироблення конкретних методик і методичних прийомів, спрямованих на розвиток умінь і навичок ділового спілкування, взаємодії спеціалістів, керівників. Психологія управління послуговується її напрацюваннями на етапі створення й реалізації методик, процедур професійного відбору, добору кадрів, формування управлінських структур, особливо тих, чия робота пов’язана зі значним соціальним (відповідальність) та економічним (гроші) ризиком.

Надзвичайно важливими для пізнання сутності людини, її психології, місця у суспільному житті, зокрема і для системи управління, є соціальні висновки Г. Сковороди, які він зробив, беручи за основу ідею “сродної праці”. Згідно з цією ідеєю природа визначила людині її “сродність” — природний нахил до певного виду діяльності. Щасливою людина буде лише тоді, коли обрана сфера діяльності відповідатиме її задаткам.

Поняття про конфлікт та основні види конфліктів в освітніх організаціях. Причини виникнення конфліктів в освітніх організаціях. Функції конфліктів в освітніх організаціях. Структура та динаміка конфліктів в освітніх організаціях. Серед філософів-просвітників, котрі переймалися проблемами державотворення та управління, особлива роль належить Григорію Сковороді (1722—1794).

  • Погляди філософа і письменника Івана Франка (1856—1916) на управління державою формувалися на підставі його аналізу способів життя людей у спільнотах, в організованих групах, у спілках, які “держалися купи”.
  • Надзвичайно цінна для психології управління його думка про народ як об’єднання пов’язаних між собою згодою щодо питань права і спільності інтересів осіб, тому держава — не лише вияв загальних інтересів людей, а одночасно їх правова спільність.
  • Отже, він надавав великого значення ролі особи (групи осіб), що перебуває при владі.
  • Соціально-психологічні особливості управління.

На його думку, державну владу визначають потреби розвитку народу, людства, і вона повинна діяти відповідно до цих потреб, забезпечуючи поступ і суспільний прогрес. Італійській суспільний діяч, мислитель Макіавеллі (1469—1527) став одним із перших теоретиків буржуазних капіталістичних суспільних відносин. Його вчення ґрунтується на твердженні про складну та суперечливу природу людини, основою якої є природний егоїзм. Інтерес, насамперед матеріальний, — найзагальніша причина людських дій в організованій спільноті. Саме вони становлять людські відносини. Щоб ефективно управляти людьми, потрібно знати причини їх вчинків, інтереси й прагнення, захоплення і психологію.

Економіка і організація інноваційної діяльності (“Академія”)

Таким сильним афектом може бути страх перед державною владою, перед її системою управління. Гоббсом, що держава — це необмежена диктатура, однак, як прихильник республіканського устрою, виявляв демократичніші погляди. Головним завданням держави вважав забезпечення гармонії у відносинах та інтересах, створення умов для спільного життя і спільної діяльності людей. Відомий британський філософ Френсіс Бекон (1561 — 1626) був переконаний, що управління, управлінські відносини між королем і підлеглими повинні регулюватися законом. Центром влади в країні має бути парламент, у якому гарантовано можливості й права вільно висловлювати власну думку. Справедливість такого способу управління він вбачав у тому, що ні нові, ні віджилі закони без дозволу парламенту не можуть бути ні прийняті, ні скасовані.

зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії

Авторитарного типу керівництва, основу якого становить концепція макіавеллізму, у багатьох державах дотримуються й нині. Заслугою Макіавеллі є те, що він одним із перших став розглядати державу і процеси в ній як суспільне явище, що ґрунтується на матеріальному інтересі людини, на знанні людської природи. Попередження та подолання конфліктів в освітніх організаціях. Педагогічна психологія як наука про психічні закономірності, принципи і внутрішню сутність навчання і виховання особистості є особливо цінною для психології управління у виробленні, використанні й коригуванні оптимальних управлінських методик, прогнозуванні їх наслідків.

Психологія управління людськими ресурсами

Зміст, структура і психологічні компоненти управління освітніми організаціями. Означені питання різнобічно висвітлені у пропонованому навчальному посібнику, адресованому передусім студентам вищих навчальних закладів. Корисний він буде менеджерам різноманітних організацій, психологам-практикам, усім, хто цікавиться психологічними передумовами і закономірностями управління, керівництва, лідерства. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с.

Копіювання та використання інформації суворо заборонено. Суспільно-політичні погляди вчених-філософів Києво-Могилянської академії С. Також зробили значний внесок в осмислення проблем взаємодії людей у різних спільнотах. Перші спостереження за організованою діяльністю людей, об’єднаних загальними цілями, завданнями й інтересами, за їхньою https://www.0512.com.ua/list/451868 поведінкою з’явилися ще в країнах давнього сходу, античності у працях Конфуція, Мен-Цзи, Платона, Арістотеля, Полібія, Цицерона та інших філософів того часу. Вміст доступний на умовах GNU Free Documentation License 1.3, якщо не вказано інше. Активність особистості як форма вияву її індивідуальності, творчості та професіоналізму.